До Великої Вітчизняної війни Красностав значився як містечко, назва якого періодично змінювалась. Перша письмова згадка про місто подається в грамоті короля Польського Владислава Ягайла і князя Литовського Вітовта датованою 1380 роком: «Король Польський Владислав Ягайло і великий князь Литовський Вітовт цією грамотою підтвердили за князем Острозьким його Острозьку вотчину Корець і придали йому міста: Зяславль, Корець, Хлапотинь (сьогодні Красностав) Новоград- Волинського уїзду».
Хлапотин та інші сусідні міста були даровані Федору Даниловичу Острозькому, якого після смерті церква оголосила святим.
Хлапотин одним із перших одержав Магдебургзьке право. Ця подія відбулася у 1616 році. Місто мало свою печатку і був одним із 102 міст Волині, що мали замки. Тоді тут на кожному із 15 десятників стояло від 20 до 34 будинків. А всього 399 будинків. Історія зберегла імена або прізвища десятників: Павло, Семен, Сахно, Данило, Михайло , Іван,Олекса, Гриць Фалів,Кирило. Десять із 15 десятників були без землі.
Божу службу правили у двох храмах: церкви «Святої Параскеви П’ят-
ниці» і у костелі «Успіння Діви Марії». Була й «божниця», єврейська школа.
Із вуст старих людей записано : « Ось тут ,біля старого дуба,церква стояла. Храм Божий зруйнували вже у 20 ст., у період войовничого атеїзму»,- показують.
Вдруге згадується під назвою Красного Става (чи Хлапотина) в акті від 1619 року 22 травня, в якому говориться: « 22 Травня в оголошенні від імені князя Януса Острозького про опустошення у 1618 році 29 – 30 вересня татарами , власності його в Острозькій і Берездівській волостях, в тому числі ввійшовший в склад останньої волості міста Красностава».